Трудова дисципліна та етика звільнення
Трудова дисципліна – це встановлений нормами права порядок взаємовідносин учасників трудового процесу, що визначає точне виконання ними своїх трудових функцій. Рівень і стан трудової дисципліни залежать від багатьох чинників: організації праці і виробництва, системи матеріального і морального заохочення, ступеня автоматизації і механізації виробничого процесу, системи планування і управління, рівня виховної роботи, самосвідомості членів колективу. Заходи щодо управління трудовою дисципліною: аналіз і оцінка трудової дисципліни в організації, облік робочого часу і контроль його використовування, планування й організація заходів, направлених на зміцнення трудової дисципліни. Дотримання працівниками трудової дисципліни є найважливішим фактором попередження багатьох трудових конфліктів.
Для дотримання трудової дисципліни необхідно дотримуватись заповідей етики кадрового менеджменту:
1. Достойно стався до влади, тому що у всьому повинен бути порядок. Влада – це необхідна умова для ефективного ведення справ. Моральна повага завжди тримається на справедливій владі, повазі не тільки до керівництва, але і підлеглих будь-якого рівня.
2. Розвивай в собі та в співробітниках цілеспрямованості, тому що для досягнення поставленої мети потрібно зосередити на цьому всі свої зусилля. Але пам’ятай, жодна мета не може затьмарити моральні цінності.
3. Виконуй обіцянки.
4. Дотримуйся режиму праці та відпочинку. Відпочинок відновлює сили, захищає мозок від емоційних та розумових навантажень. Корисно дотримуватись режиму «Три вісімки»: людина на добу потрібна витрачати вісім часів на сон, вісім часів на роботу та вісім часів на відпочинок.
5. Уникай життєвої суєти.
6. Поважай старших, найцінніше – їх життєвий та діловий досвід.
7. Поважай гідність та права людини. Це породжує зворотну любов та повагу.
8. Уникай аддикцій – будь-яких залежностей від наркотиків, алкоголю, азартних ігор, комп’ютера. Залежності командують людиною, а людина повинна сама командувати собою.
9. Цінуй стійкість у шлюбно-сімейних відносинах, тому що сім’я є фундаментом будь-якого суспільства, культури, адже заради процвітання своєї сім’ї працює кожний співробітник організації.
10. Розраховуй свої сили, тому що через неуважність або надмірну зарозумілість можна втратити авторитет. Важливо навчитися робити все вчасно, бути пунктуальним та точним.
11. Уникай фаворитизму: всі співробітники повинні оцінюватись тільки за їх діловими якостями.
12. Будь чесним та правдивим – це створює хорошу репутацію.
13. Поважай право приватної власності.
Згідно з Кодексом законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника згідно з українським законодавством може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Етика звільнення з роботи повинна рахуватися з чинним законодавством про працю, навіть якщо деякі його пункти суперечать принципам моралі. З її погляду і роботодавець, і найманий працівник мають взаємні обов’язки, зумовлені тим, що обидва вони є людьми, а угода між ними була укладена за певної соціальної ситуації. Це означає, що кожна зі сторін повинна враховувати законні інтереси та сподівання іншої, завдяки чому вдається уникнути байдужості до людини. Під час звільнення працівника з роботи дії роботодавця мають бути підпорядковані таким вимогам:
працівника може бути звільнено лише з поважної причини;
при звільненні працівника необхідно дотримуватися «належного процесу»;
звільнення з роботи повинне мати якомога менше шкідливих наслідків для працівника і роботодавця. Для цього доцільним є дотримання при звільненні таких рекомендацій:
1. Не повідомляти людей про звільнення з причини відсутності роботи чи ліквідації їх посад у четвер чи п’ятницю, або за день до свята, коли в них буде додатковий час для міркувань. Це не стосується тих звільнень, які потребують миттєвих дій. Звільнюючи людину, необхідно бути делікатним, намагатися не звільняти її в день народження, річницю весілля чи річницю роботи у фірмі. Якщо це можливо, не звільняти жінку, коли вона вагітна, розлучується, хворіє або недавно втратила одного з членів сім’ї.
2. Не дозволяти повідомляти про звільнення безпосередньому керівникові. Таке повідомлення робиться у присутності, як мінімум, заступника з кадрових питань.
3. Не висловлювати причину звільнення своїми словами і не давати тому, кого звільнюють, підстав вважати, що керівник просто не любить його. Причину треба повідомляти офіційно, з точними аргументованими фактами поганого виконання обов’язків чи важкого становища фірми. Ніколи не принижувати людину, незалежно від причини звільнення.
4. Не надавати суперечливу інформацію: коли звільненому повідомляють про одну причину, а співробітникам – про іншу. Така поведінка дає підстави підлеглим замислитися про нещирість їх керівника.
5. Не повідомляти нікому, крім тих, хто повинен про це знати, що людину буде звільнено. Якщо така інформація поширюється, це може призвести до паніки у всій організації та підвищити обурення того, кого звільнюють.
6. Не просити людину негайно звільнити стіл чи залишити офіс. Для цього більш прийнятний час після робочого дня чи вихідний.
7. За виключенням випадків шахрайства чи крадіжки, не користуватися послугами служби безпеки фірми, щоб провести звільненого із приміщення.
8. Не очікуй, що звільнені будуть вести себе розумно після того, коли їм повідомлять, що роботи для них більше немає.
9. Доручити одному зі своїх найближчих співробітників контактувати із звільненим, доки він не знайде нове місце роботи.
10. Найголовніша і обов’язкова умова при звільненні – це дотримання вимог трудового законодавства.
На жаль, іноді звільнення – це необхідна жертва для виживання компанії, проте у разі підйому ділової активності, найбільш правильний з етичної точки зору вихід буде міститися в тому, щоб поновити звільнених співробітників у їх посадах та знов прийняти на роботу.
Миронова О. М. Конфліктологія : навчальний посібник / О. М. Миронова, О.В. Мазоренко. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2011. – с. 125-128