Стрес і чинники, що його стимулюють
Життя, пошук, творчість, діяльність — все має проблеми, розв'язання яких призводить до стресових ситуацій. Справа в тому, що навіть у найбільш продуманій та добре налагодженій управлін¬ській роботі спостерігаються ситуації, які негативно впливають на людей і призводять до стресу. У стресовому стані поведінка особис¬тості дезорганізовується, спостерігаються неконтрольовані рухи, певні мовні відхилення, з'являються емоції, не адекватні культурі взаємин.
Сучасна технологічна наука вирізняє такі важливі феномени кри¬тичних життєвих ситуацій, що характеризують психологічний кон¬текст виникнення конфліктів, — стрес, фрустрацію, кризу і власне конфлікт.
Стрес — неспецифічна реакція організму на ситуацію, яка потре¬бує певних змін. Мусимо пам'ятати, як писав Ганс Сельє, що майже будь-яка нова життєва ситуація може викликати стресовий стан, але не кожний стан є критичним, окрім горя, нещастя, виснаження, які супроводжуються порушенням адаптації, контролю, перешкоджа¬ють самоактуалізації особистості.
Фрустрація визначається як стан, викликаний наявністю сильної мотивованості для досягнення мети (задоволення потреб) та подо¬лання перешкод на шляху до мети. Такими перешкодами для досяг¬нення мети можуть бути причини різного характеру: фізичні (позбав¬лення волі), біологічні (хвороба, старість), психологічні (страх, брак інтелектуальних даних), соціокультурні (заборони, правила, норми).
Фрустрація постійно наявна в людині, вона глибоко загнана все¬редину (в людину) і може за певних сприятливих умов вийти назовні у формі агресії як поведінки індивіда, спрямованої проти іншого ін¬дивіда чи групи людей, що може призвести до конфлікту.
Криза характеризує стан індивіда, що виникає у вигляді проблеми, з якої він не може вийти чи вирішити її протягом нетривалого часу, внаслідок чого свідомість неначе капітулює перед проблемою.
Стрес — це сильний прояв емоцій, який викликає комплексну фі-зіологічну реакцію, це стан душевного та поведінкового розладу, пов'язаного з нездатністю особистості доцільно діяти у відповідних ситуаціях. За частих стресових ситуацій у людини зникає апетит, настає депресія, знижується інтерес до роботи, спілкування, настає апатія, знижується ефективність праці. Стресові ситуації негативно позначаються на здоров' ї, у людини з'являється цілий букет захво¬рювань: виразки, мігрень, гіпертонія, астма, артрит, алергія, діабет, шкірні хвороби тощо.
До чинників, які призводять до стресу, належать: дефіцит часу, негативні емоції, складні проблеми в сім' ї, мікроклімат у колективі, негаразди на роботі тощо.
Профілактика стресу вимагає від особистості:
• бути здатним змінити ситуацію;
• вміти зменшити значення втрати того, до чого прагнув;
• бути здатним прогнозувати не тільки успіхи, а й невдачі;
• уміти розрізнити значні втрати від несуттєвих, невдачу — від ка¬тастрофи;
• навчитися розслаблятися, аби дати організму відновити потенції;
• бути готовим до спілкування з різними людьми ("він іншим бути не може");
• уміти навіювати позитивні образи, які б витісняли негативні ("який прекрасний день...");
• мати почуття гумору — посміятися над собою, розрадити душу ("це ще не кінець світу...");
• уміти вирізнити дві фундаментальні речі — здоров'я (яке не ку¬пиш) і роботу (яку можна змінити);
• навчитися говорити "ні", коли неможливо сказати "так", урахо¬вуючи при цьому, що доцільно знайти аргумент для "ні";
• намагатися вивчити психологію й тактику начальника та відпо¬відно розмовляти з ним так, аби не втратити довіру до себе;
• не погоджуйтесь із тим, хто висуває суперечливі вимоги, апелю¬ючи до негативних наслідків, не займайте при цьому звинувачу¬вально-агресивну позицію.
Перша допомога в гострій стресовій ситуації
1. У гострій стресовій ситуації не можна приймати жодних рішень.
2. Прислухайтеся до такої поради: рахуйте до 10.
3. Займіться своїм диханням. Повільно вдихніть повітря носом і на деякий час затримайте дихання. Видих здійснюйте поступово також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов'язаних з вашим диханням.
Подальші події можуть розвиватися так:
1. Якщо стресова ситуація спіткала вас у приміщенні:
• встаньте, попросіть вибачення, вийдіть із приміщення, найдіть можливість побути наодинці;
• знайдіть можливість змочити чоло й артерії на руках холодною водою;
• роздивіться навусебіч, огляньте приміщення, подумки опишіть його зовнішній вигляд;
• подивіться в небо, зосередьтеся на тому, як пливуть хмаринки;
• наберіть води і поволі пийте, відчуваючи вологу в горлі;
• випростайтесь, поставте ноги на ширину плечей, аби голова і руки вільно звисали додолу, зробіть глибокий видих, підніміть голову.
2. Якщо стресова ситуація сталася з вами поза приміщенням:
• озирніться навколо, у думці назвіть усе, що ви бачите (про себе);
• знайдіть будь-який маленький предмет (листочок, камінець, гі¬лочку.), уважно погляньте на нього (близько чотирьох хвилин), потім заплющіть очі, уявіть його;
• подивіться на небо, намагайтесь роздивитися, що там є;
• якщо є можливість випити води, випийте;
• ще раз простежте за своїм диханням, дихайте повільно, через ніс; вдихніть, затримайте дихання і знову повільно — видих, плечі розслабляйте. Для першої допомоги — цілком достатньо.
К. Юнг наголошував — всьому живому Богом відпущено певний час на цій землі, тому прагніть бути щасливим сьогодні, не відклада¬ючи на завтра. Д. Карнегі з приводу стресових ситуацій писав: "Не потрібно пиляти тирсу!"
Рекомендації Ганса Сельє щодо стресів
Канадський учений, лікар і біолог Г. Сельє багато років вивчав стреси та їхній вплив на організм людини.
Учений дійшов висновку, що людина, яка керуватиметься прави¬лом "поводься так, щоб завоювати любов інших, викликати при¬хильність і доброзичливість оточення", створить для себе максимум психологічного комфорту й можливості успіху.
Так, Г. Сельє пропонує:
1. Прагнучи доброзичливих стосунків, не заводьте дружби з "важ¬кими", нестриманими людьми.
2. У кожному різновиді досягнень є своя вершина, прагніть до неї і будьте задоволені.
3. Цінуйте радість справжньої простоти життєвого устрою.
4. З якою б життєвою ситуацією ви не зіткнулися, подумайте, чи варто боротися.
5. Постійно зосереджуйте свою увагу на світлих сторонах життя. Кращий шлях зменшити стресовість — відволіктися.
6. Навіть після нищівної поразки боротися з гнітючими думками найкраще з допомогою спогадів про минулі успіхи. Це сприяє встановленню віри у себе.
7. Якщо вас чекає неприємна справа, не відкладайте її.
8. Не забувайте, що немає готового рецепту успіху, що був би при¬датний для всіх. Всі ми різні, наші проблеми теж різні.
Про людську життєтворчість написано багато порад, вдумаймо¬ся в деякі із них: серед них є відповідь і на ваші проблеми.
Самозахист від стресу
Мусимо погодитися, що життя потребує сподіватися на краще, бути готовим до гіршого, вчитися сприймати всі проблеми з певною часткою гумору, здорового глузду, піддатливістю, незацикленістю.
1. Спеціалісти пропонують зустрічати стрес у розслабленому м'язо¬вому та духовному стані.
2. Пам'ятаймо, що все наше життя складається з дрібниць, не роз¬кидаймося ними. "Не робіть із мухи слона" — вчить народна мудрість.
3. Ніколи не скаржтеся. Рано чи пізно більшість із нас отримає те, що насправді заслуговує, а тому звертаймо увагу на найголовні¬ші пріоритети (навчання, сім'я, діти, робота, родичі, друзі).
4. Не завжди буває так погано, як того остерігаємося, тому порада: не треба гаяти часу на думки про погане, відкидайте їх.
5. Прагніть любити себе сьогодні більше, ніж до цього часу, думай¬те про добре, що було у вашому житті, і витісніть похмуре.
6. Якщо ви потрапили у складну ситуацію, розкажіть про це тим, кому довіряєте. Можливо, вони допоможуть розв'язати пробле¬ми. Проблема завжди має вирішення, важливо його шукати, не опускати рук.
7. Допомагайте іншим. Вирішення проблем інших подарує вам дос¬від для вашого життя.
8. Не впадайте у відчай, не припиняйте боротися зі злом. Зло, коли з ним борешся, перестає бути небезпечним.
9. Визнання того, що ви переоцінили себе, послужить сприятливим уроком на майбутнє, уникайте завищених самооцінок.
10. Уважно поставтеся до власних очікувань. Можливо, доцільно було б знизити свої власні потреби, зробити їх реальними, щоб не розчаровуватися.
11. Уміло відокремлюйте факти від внутрішніх переконань.
12. Зупиніться в роздумах над проблемою, по-новому подивіться на світ. У житті значно більше цінностей, ніж вирішення цієї проб¬леми, відведіть на деякий час від себе стресовість, розв'язання проблеми з'явиться саме собою.
13. Зверніть увагу на відпочинок, внаслідок зміни психічного стану можуть з'явитися цікаві думки щодо того, як вийти з ситуації.
14. Якщо вас тривожать проблеми, кепський сон, відмовтесь від ве¬чері. Ідеальний раціон у такому разі (в стресовому стані) містить сніданок, легкий обід, дуже легку непізню вечерю.
15. Не вживайте алкоголь, щоб "потопити" в ньому свої проблеми. Ним швидко уражається головний мозок, погіршується харак¬тер, погляд на життєві цінності, взаємини з людьми, уражаються внутрішні органи. Тим ви робите собі зайву проблему.
16. Заховайте своє "Я", як твердять психологи. Для того щоб захис¬тити своє "Я" від стресів, потрібно його заховати у центр, що розташований у районі сонячного сплетіння. Думкою перенесіть його в місце розташування дихального центру, а потім "розміс¬тіть" у сонячне сплетіння і там залишіть на певний час.
17. Щоб зняти стрес, важливо замінити свої психологічні роздуми в напрямку власного "хобі". Статистика свідчить, що люди, захоп¬лені цікавою справою, стресостійкі.
18. Зняти психологічне напруження можна прогулянкою, мрією, чи¬танням цікавої книги, переміною праці, прослуховуванням музи¬ки, спілкуванням з людиною, якій довіряєте.
Якщо неприємностей неможливо уникнути, то доцільно спробу¬вати одержати, наскільки можливо, користь за рахунок зміни точки зору:
• спробуйте сприйняти негативну подію як позитивну (втрату ро¬боти як можливість знайти кращу);
• поставтеся до стресу як до джерела енергії. У спокійному стані ви не змогли б стільки зробити. Сприймайте проблему як виклик;
• не думайте про минулі події як про поразку;
• ви не можете відповідати за вчинки інших людей, а можете тільки контролювати свою реакцію на них. Головне — перемога над емоціями;
• не прагніть догодити всім, це нереально, час від часу догоджайте власне собі.
Лікуйтеся від трудоголізму!
Трудоголіки — люди, для яких не існує нічого, крім праці. Озна¬ки такого стану:
• пониження ефективності в роботі;
• нехтування сім'ї та громадського життя;
• деформоване уявлення про важливе в житті;
• обмеженість світогляду, витіснення певних сфер навколишнього життя зі сфери його життєвих інтересів;
• типовою для них є особливість деформованості критеріїв само¬оцінки;
• неадекватна вимогливість, що виявляється через примхливість.